Главная страница
qrcode

Реферат на тему


Скачать 401.54 Kb.
НазваниеРеферат на тему
Дата02.06.2021
Размер401.54 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаАнатомо_фізіологічні_та_біомеханічні_характеристики_силових_якос
ТипРеферат
#47092
Каталог

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Анатомо-фізіологічні та біомеханічні характеристики силових якостей. Форми і типи м’язових скорочень. Нервова регуляція. Психофізіологічні механізми. Функціональні резерви сили.

Виконала :

Студентка 1 курсу медичного факультету №2

Громяк Ю.О

Викладач :

Сторожук О.Б

Вінниця

2021

Вступ

Фізичне виховання - це педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво-важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ним знаннями для успішної наступної професійної діяльності. Фізичне виховання у вищих медичних навчальних закладах України є невід’ємною частиною системи гуманітарного виховання студентів, формування загальної та професійної культури особистості майбутнього спеціаліста. Фізичне виховання забезпечує загальну та спеціальну фізичну підготовку, є одним із засобів формування всебічно розвиненої особистості, збереження і зміцнення здоров’я, оптимізації фізичного та психофізіологічного стану студентів в процесі професійної підготовки лікаря. Як навчальна дисципліна фізичне виховання є засобом оптимізації фізичного і фізіологічного стану студентів у процесі професійної підготовки. За час навчання важливо сформувати у студентів розуміння необхідності постійно працювати над собою, вивчаючи особливості свого організму, раціонально використовувати свій фізичний потенціал, ведучи здоровий спосіб життя, постійно засвоювати цінності фізичної культури. Виходячи з концепції здорового способу життя, лікар сьогодні повинен бути орієнтований не тільки на патологію, але й займатися профілактикою захворювань, тобто здоров’ям здорової людини. Випускник вищого медичного навчального закладу на сучасному етапі повинен стати пропагандистом формування престижності здоров’я і впровадження засобів фізичного виховання та спорту в спосіб життя всіх верств населення. Фізичне виховання у вищих медичних навчальних закладах є не тільки засобом зміцнення здоров’я, підвищення розумової та фізичної працездатності студентів, але й складовою частиною навчання та професійної підготовки майбутнього лікаря.

Анатомо-фізіологічні та біомеханічні характеристики силових якостей.
У різних людей рухові здібності розвинені по-своєму. В основі різного розвитку здібностей лежить ієрархія різних вроджених (спадкових) анатомо-фізіологічних задатків:

- Анатомо-морфологічні особливості мозку і нервової системи (властивості нервових процесів - сила, рухливість, врівноваженість, будова кори головного мозку, ступінь функціональної зрілості її окремих областей та ін);

- Фізіологічні (особливості серцево-судинної та дихальної систем - максимальне споживання кисню, показники периферичного кровообігу та ін);

- Біологічно (особливості біологічного окислення, ендокринної регуляції, обміну речовин, енергетики м'язового скорочення і ін.);

- Тілесні (довжина тіла і кінцівок, маса тіла, маса м'язової і жирової тканини і др.);

- Хромосомні (генні).
Характеристика силових якостей
Сила - це здатність долати певний опір або протидіяти йому за рахунок діяльності м'язів. Основними, якісно специфічними видами прояву сили є: абсолютна, швидкісна, вибухова сила і силова витривалість. У чистому вигляді вони проявляються надзвичайно рідко. Найчастіше вони є компонентами більшості рухових дій людини.

Абсолютна сила людини - це її здатність долати найбільший опір або протидіяти йому довільною м'язовою напругою.

Відносна сила - це кількість абсолютної сили людини, яке припадає на один кілограм маси його тіла. Чим більше сили припадає на 1 кг маси власного тіла, тим легше переміщати його в просторі або утримувати певну позу.

Швидкісна сила людини - це здатність з якомога більшою швидкістю долати помірний опір. Вона є домінуючою в забезпеченні ефективної рухової діяльності на спринтерських дистанціях в циклічних вправах і подібних до них рухових діях.

Вибухова сила людини - це її здатність проявити зусилля за максимально короткий час. Вона має вирішальне значення в рухових діях, що вимагають великої напруги м'язів.

Силова витривалість як фізична якість людини - це здатність якомога більш ефективно, для конкретних умов рухової діяльності, долати помірний зовнішній опір. При цьому мається на увазі різноманітний характер функціонування м'язів, підтримання необхідної пози, повторне виконання вибухових зусиль, циклічна робота певної інтенсивності і т.п. У залежності від режиму роботи м'язів розрізняють статичну і динамічну силу.

Статична сила проявляється тоді, коли м'язи напружуються, а переміщення тіла, його ланок чи предметів, з якими взаємодіє людина, відсутні. Якщо ж подолання опору супроводжується переміщенням тіла або окремих його ланок у просторі – це прояв динамічної сили.

Сила, що розвивається м'язом, залежить від:
характеру нервових процесів, які забезпечують її скорочення
  • від кількості скорочувальних білків, що знаходяться в м'язах.
    Для розвитку максимального зусилля в роботі повинно залучатися найбільше число рухливих одиниць м'язів. Збудження в нервовій системі в цьому випадку повинно охоплювати відповідні мотонейрони. Частота нервових імпульсів, що посилаються мотонейронами, повинна бути достатньою для забезпечення найбільш ефективного скорочення м'язів.

    Фізіологічною основою розвитку сили є наступні процеси:
    скорочення по можливості більшого числа м’язових одиниць
  • розслаблення м'язів-антагоністів
  • попереднє розтягнення м'язів-сінергистів.

    Анатомічні характеристики.

    Максимальні силові і швидкісно-силові якості обумовлюються наявністю в м'язах 90-95% білих м’язових волокон. Відомо, що на передпліччі і в гомілці частіше зустрічаються м'язи з перистою будовою, тобто м’язове волокно підходить до сухожилля під деяким кутом, а чим гостріше кут зміцнення м’язового волокна (коротше - м’язове черевце), тим м'яз більш швидкісний.

    Біохімічні характеристики.

    Можливості максимальних силових і швидкісно-силових якостей, визначаються запасами АТФ і креатінфосфату, яких вистачить на 8-10 секунд роботи.

    Біомеханічні характеристики.

    Власне-силові і швидкісно-силові якості повинні забезпечуватися вибором робочих м’язових груп, що беруть участь в формування індивідуальної спортивної техніки даної вправи при збереженні певних показників і амплітуди рухів.

    Форми і типи м’язових скорочень.
    В результаті скорочення м'язи розвивають певне зусилля. Це зусилля реалізується у різних формах. За наявності різниці між зусиллям м*язу і зовнішнім навантаженням відбувається зміна довжини м*яза. При цьому говорять про динамічну форму скорочення м'язів. Якщо зовнішне навантаження менше, ніж зусилля сила скорочення м язу, відбувається скорочення м'язу Це концентричний (міометричний) тип скорочення Якщо зовнішнє навантаження перевищує силу скорочення м'яза, він розтягується. Це ексцентричний (пліометричний) тип скорочень.

    У випадку концентричного, і випадку ексцентричного типу скорочення м'яз змінює свою довжину, тому вони належать до динамічної форми скорочення. Як правило, при цьому сила напруження м'язу не змінюється, тому такі скорочення називають також ізотонічними. У випадку, коли м'яз розвиває зусилля, проте не змінює своєї довжини, слід говорити про статичну форму скорочення. Таке скорочення ще називається ізометричним. При динамічному скорочені м'яз виконує зовнішню роботу, величина якої розраховується як добуток зовнішнього навантаження (ваги) на пройдений шлях. У випадку ізометричного скорочення немає зміни довжини м'яза, тому обчислити роботу за фізичним законом не можна. Проте з фізіологічної точки зору виконується значна робота, величина якої визначається добутком сили, яку розвиває м'яз, на час підтримання. У відповідь на нервовий імпульс, що надійшов від мотонейрону, спостерігається швидке скорочення усіх волокон РО. Такий процес мас назву поодинокого скорочення м'язу. Зовнішнім проявом такої активації скоротливого апарату є крива поодинокого скорочення. На ній виділяють дві фази: фазу напруження (скорочення) та фазу розслаблення (видовження). Час поодинокого скороченн триває 7,5-150 мс. При цьому зовнішня крива скорочення відрізняється від ходу внутрішнього процесу скорочення у м язі Так, потенціал дії м'язового волокна розвивається практично повністю ще до початку скорочення. Після цього спостерігається часова затримка, необхідна для деполяризації саркоплазматичного ретикулуму і виходу з нього кальцію. Активний стан збуджених волокон триває лише кілька мілісекунд. Скоротливі елементи м'язу розслаблюються ще до досягнення макисмального зусилля у ділянці сухожилка. Тому у процесі поодинокого скорочення м'язи не можуть розвинути максимального зусилля.

    У природних умовах мотонейрони надсилають до м'язових волокон не поодинокий імпульс, а серію імпульсів. В залежності від частоти імпульсів залежить режим скорочення м'язових волокон рухової одиниці. Якщо інтервали між імпульсами перевищують тривалість поодинокого скорочення, вони функціонують в режимі поодиноких скорочень. При цьому м'яз практично не втомлюється, але не здатний досягти максимального зусилля. Чим повільніша РО, тим нижчою є частота імпульсації в цьому режимі. Якщо інтервали між імпульсами стають коротшими за тривалість поодинокого скорочення, м'язові волокна переходять у режим тетанічного скорочення. У цьому випадку кожен наступний цикл скорочення накладається на попередній, що призводить до зростання сумарної амплітуди скорочення. Зростання частоти імпульсації призводить до збільшення амплітуди (сили) скорочення, та утворення зубчатого (неповного) тетанусу. При досягненні максимальної амплітуди скорочень спорстерігається гладенький (повний) тетанус. Він виникає при максимальній активації усіх скоротливих елементів. Частота імпульсації мотонейрона, при якій його м*язові волокна розвивають гладкий тетанус, називається

    частотою злиття, або частотою повного тетанусу Режим повного тетанусу викликає швидку втому м*язових волокон і може підтримуватись лише кілька секунд.
    Форма скорочення
    Тип скорочення
    Рух на суглобі
    Зовнішнє навантаження
    Зовнішня робота м'язів
    Динамічна

    Статична
    >Ізотонічний
    З прискоренням
    Менше, ніж напруга м'язів
    Позитивна
    Ексцентричний
    З уповільненням
    Більше, ніж напруга м'язів
    Негативна
    >Ізокинетичний
    Із постійною швидкістю
    >Змінне
    Позитивна
    >Ізометричний
    Відсутня, фіксація суглоба
    >Равна напрузі м'язів
    Нульова




    Психофізіологічні механізми. Функціональні резерви сили.






  • -



  • перейти в каталог файлов


  • связь с админом