Главная страница
qrcode

Лекція 7 роль автономної нервової системи у регуляції вісцеральних функцій Курс Факультет


Скачать 296.5 Kb.
НазваниеЛекція 7 роль автономної нервової системи у регуляції вісцеральних функцій Курс Факультет
Дата23.11.2019
Размер296.5 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файла07_Lec_ANS_med_ukr.doc
ТипЛекція
#38819
Каталог



ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІЗІОЛОГІЇ
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

Навчальна дисципліна «Фізіологія»

Розділ «

Тема «»


Лекція № 7 «РОЛЬ АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ»


Курс Факультет

Лекцію обговорено і затверджено на методичній нараді кафедри

« »_________ 20____ р.

Протокол № ____

Лекцію перезатвержено на методичній

нараді кафедри

« »_________ 20____ р.

Протокол № ____


Зав. кафедри, З.д.н.т.України, д.мед.н.,

професор _________ О.А. Шандра

Одеса – 201_ р.
Розділ «

Тема «»
Лекція №7 «РОЛЬ АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ»

Актуальність та обґрунтування теми лекції. Нервова регуляція вісцеральних функцій організму здійснюється за участю автономної нервової системи і має особливості у будові рефлекторних дуг автономних рефлексів, медіаторного механізму передачі збудження у синапсах автономної нервової системи, ролі вищих інтегративних центрів у регуляції.
Знання механізмів регуляції вісцеральних функцій за участю автономної нервової системи має значення у професійній діяльності лікаря, бо порушення вісцеральних функцій є найпоширенішою причиною звернення пацієнтів до лікаря.
2. Цілі лекції (мета):

А) Навчальні: ознайомити студентів з
функціональними особливостями будови вегетативної нервової системи
  • особливостями рефлексів АНС, їх синапсами, медіаторами та блокаторами
  • механізмами впливу АНС на вісцеральні функції

    Б) виховні: сприяти розвитку
    професійно значущої структури особистості;
  • сучасного професійного мислення;
  • засвоєнню студентами провідного значення вітчизняних клінічних, науково-педагогічних шкіл в розробці проблем лекції;
  • засвоєнню студентами навичок деонтології та лікарської етики


    План та організаційна структура лекції.

    Основні етапи лекції та їх зміст
    Цілі у рівні абстракції
    Тип лекції, оснащення лекції
    Розподіл часу
    I
    Підготовчий етап
    5%
    Визначення навчальних цілей




    2%

    2%
    Забезпечення позитивної мотивації
    II
    Основний етап


    85- 90%
    Викладення лекційного матеріалу за планом:

    I
    II
    III



    Таблиці, слайди, відеофільм
    (у відповід­нос­ті з виданням: «Методичні рекомендації щодо планування, підго­тов­ки та ана­лі­зу лекції»)

    Поняття про автономну нервовоу систему
    Фізіологічні властивості синапсів АНС
    Медіатори та блокатори синапсів АНС
    Основні принципи роботи вегетативних рефлексів та їх рефлекторних дуг:
    а) симпатичних

    б) парасимпатичних

    в) метасимпатичних
    Відмінності вегетативних рефлексів від соматичних:
    а) за локалізацією нервових центрів

    б) за локалізацією гангліїв

    в) за типом медіаторів

    г) та ін.
    Роль центрів спинного, заднього та середнього мозку в реалізації вегетативних функцій
    Роль гіпоталамуса, лімбічної системи та нової кори в реалізації вегетативних функцій
    III
    Заключний етап
    5%
    Резюме лекції, загальні висновки


    Висновки
    1%

    3%

    1%

    1%
    Відповідь лектора на можливі запитання
    Питання
    Завдання для самопідготовки
    Завдання
    Перелік літератури.
    Список л-ри


      Зміст лекційного матеріалу:

      А) структурно-логічна схема змісту теми:

      Вегетативна нервова система

      Симпатичний відділ
      Метасимпатичний відділ
      Парасимпатичний відділ

      Не мають центрального представництва (рефлекси замикаються без участі ЦНС)
      Мають центральне представництво

      (центри в межах ЦНС)
    Ознака.
    Симпатичний відділ.
    Парасимпатичний відділ.
    Локалізація первинних центрів – скупчення нейронів, аксони яких виходять за межі ЦНС.
    Локалізація інтегративних центрів.
    Стовбур мозку – сітчаста речовина. Гіпоталамус – ядра заднього відділу.

    Лімбічна кора.
    Гіпоталамус – ядра переднього відділу.
    Лімбічна кора.
    Локалізація гангліїв.
    Ближче до ЦНС, ніж до органів-ефекторів (пара-, або превертебральні ганглії)
    Біля органів ефекторів.

    Синапси ВНС
    Нервово-органні
    Симпатичні;

    Парасимпатичні
    Симпатичн
    Парасимпатичні
    Медіатор
    Ацетилхолін
    Норадреналін.
    Ацетилхолін.
    Циторецептори
    Блокатори.
    Бензогексоній, гігроній.
    Аміназин, фенталамін
    Обзидан
    Атропін, платифілін.

    Б) текст лекції:

    Вісцеральні функції організму - це функції внутрішніх органів та фізіологічні процеси, що забезпечують лінійний ріст тіла, фізичний, психічний і статевий розвиток, адаптивні реакції організму та гомеостаз.

    · Регуляція вісцеральних функцій здійснюється за участю нервових та гуморальних механізмів.

    Нервова регуляція вісцеральних функцій


    · Здійснюється за участю автономної нервової системи.

    · За організацією автономна нервова система поділяється на:

    а) симпатичну

    б) парасимпатичну

    в) метасимпатичну (ентеринову)

    Особливістю структурної організації автономної. нервової системи є:

    1. Розташування центрів в певних ділянках ЦНС:

    а) центри симпатичної нервової системи, де розташовані тіла прегангліонарних нейронів, знаходяться в торако-люмбальному відділі спинного мозку: С
    б) центри парасимпатичної нервової системи, де розташовані тіла прегангліонарних нейронів, входять до складу ядер черепних нервів ІІІ, УІІ, ІХ, Х пар стовбура мозку, а також розташовані в сакральних сегментах спинного мозку: S
    2. Передача інформації від ЦНС до органів-ефекторів здійснюється через два нейрони:

    а) прегангліонарні нейрони передають інформацію від ЦНС до гангліїв , де розташовані тіла постгангліонарних нейронів, через гангліонарні синапси за допомогою нейромедіатору ацетилхоліну;

    б) постгангліонарні нейрони передають інформацію від гангліїв до органів-ефекторів через нейро-органні синапси за допомогою нейромедіаторів:

    - ацетилхоліну - в парасимпатичній нервовій системі,

    - норадреналіну - в симпатичній нервовій системі (за винятком постгангліонарних нервових волокон, що інервують потові залози, де медіатором є ацетилхолін)

    в) ганглії автономної нервової системи мають всі властивості нервових центрів;

    д) ганглії парасимпатичної нервової системи розташовані інтрамурально або близько до органів-ефекторів;

    е) ганглії симпатичної нервової системи розташовані впродовж хребта - паравертебрально, або на деякій відстані від нього - превертебрально.

    Таким чином, особливістю будови дуг вегетативних рефлексів є наявність вегетативних гангліїв в складі еферентних провідників, тобто, ця ланка рефлекторної дуги двохнейронна. У зв’язку з особливостями розміщення гангліїв:

    - в симпатичних еферентних провідниках короткі прегангліонарні волокна і довгі постгангліонарні;

    - в парасимпатичних еферентних провідниках довгі прегангліонарні волокна і короткі постгангліонарні.


    С
    На елементи рефлекторних дуг метасимпатичних рефлексів можуть здійснювати вплив симпатичний та парасимпатичний відділи ВНС, але вони можуть реалізовуватись і повністю автономно (незалежно від впливу названих відділів ВНС).

    Значення периферичних рефлексів заключається в тому, що за їх допомогою ЦНС розвантажується від переробки зайвої інформації. Ті вегетативні функції, які не потребують складної координації в межах цілісного організму, регулюються за допомогою периферичних рефлексів.

    3. Типи циторецепторів в автономній нервовій системі

    Адренорецептори

    1) а
    - розташовані на мембрані клітин гладких м’язів , за винятком бронхіальних;

    - активація їх призводить до збудження клітини,

    - однаково чутливі до норадреналіну та адреналіну, але при високій їх концентрації ;

    - блокуються фентоламіном, празозіном;

    механізм дії: при взаємодії норадреналіну з рецептором утворюється внутрішньоклітинний посередник – інозитолтрифосфат, завдяки чому збільшується вхід іонів Са2+ в клітину і відбувається скорочення гладких м’язів;

    2) а
    - розташовані на мембрані клітин гладких м’язів, в пресинаптичних нервових терміналях, на мембрані тромбоцитів, тучних клітин, жирових клітин;

    - медіатор часто викликає пригнічення функції клітин;

    - блокуються йохімбіном

    - механізм дії: пригнічується активація аденілатциклази та утворення внутрішньоклітинного посередника - цАМФ.

    3) β1
    - розташовані в кардіоміоцитах;

    - активація їх призводить до стимуляції функції;

    - чутливість до адренааліну і норадреналіну більша, ніж у альфа-адренорецепторів;

    - блокуються пропранололом (обзіданом);

    - механізм дії: активація аденілатциклази та утворення внутрішньоклітинного посередника -цАМФ.

    4) β2
    - розташовані на мембранах гладких м’язів судин, бронхіол, травного каналу;

    - активація їх призводить до розслаблення гладких м’язів;

    - більш чутливі до адреналіну, ніж норадреналіну;

    - більш чутливі до адреналіну, ніж альфа-адренорецептори;

    - блокуються пропранололом (обзіданом)

    - механізм дії - такий самий, як і для b
    · Холінорецептори

    1) Н-холінорецептори (нікотинові):

    - в автономних гангліях в мембранах постсинаптичних нейронів;

    - активуються нейромедіатором ацетилхоліном ;

    - активація їх призводить до збудження ;

    - гангліоблокатори: гексаметоній, триметафан;

    - механізм дії: активація їх призводить до відкриття іонних каналів і збільшення проникності мембрани до іонів Na+ та К+.

    2) М-холінорецептори (мускаринові)

    - розташовані в нервово-органних синапсах парасимпатичної нервової системи- в постсинаптичних мембранах кардіоміоцитів, гладких м’язів (за винятком системних судин), в залозах;

    - активуються нейромедіатором ацетілхоліном ;

    - здійснюють гальмуючі впливи на серце та активуючі - на гладкі м’язи і залози;

    - блокуються атропіном;

    - механізм дії:

    а) гальмування водія ритму серця сино-атріального вузла здійснюється завдяки гальмуванню утворення аденілатциклази і збільшенню проникності мембранних каналів для іонів К+, що призводить до зменшення частоти генерації ПД водієм ритму серця.

    б) в гладких м’язах і залозах під впливом нейромедіатору утворюється внутрішньоклітинний посередник - інозитолтрифосфат.


    · Метасимпатична (ентеринова) система - це система нейронів, що розташовані в порожніх м’язових органах (наприклад, травному каналі) і забезпечують місцеву регуляцію вісцеральних функцій завдяки місцевим рефлексам.

    На діяльність метасимпатичної системи може впливати симпатична і парасимпатична системи.

    Схема регуляції моторної функції тонкої кишки за участю метасимпатичної нервової системи:

    Таким чином, передача інформації з прегангліонарних волокон на нейрони вегетативних гангліїв здійснюється однаково як в симпатичному, так і в парасимпатичному відділах ВНС. Тому, при використанні гангліоблокаторів пригнічується реалізація симпатичних і парасимпатичних рефлексів (хоча і доведено участь і норадреналіну в передачі інформації в симпатичних гангліонарних синапсах).

    Для блокади парасимпатичних рефлексів в клініці використовують М-холіноблокатори, наприклад, атропін.


    Медіаторами парасимпатичного відділу ВНС є:





    - збільшує частоту та силу серцевих скорочень;

    - звужує більшість судин (такі впливи на серце і судини призводить до збільшення системного артеріального тиску – САД);


    - пригнічує секреторну та рухову активність органів травної системи (функції цієї системи в стані напруження є вторинними);

    - збільшує дієздатність скелетних м’язів (через зміну обміну речовин та кровотоку в м’язах);

    - стимулює виділення гормонів мозкової речовини наднирників;

    - збільшує збудливість рецепторів і центрів, дієздатність клітин кори головного мозку;




    Вплив парасимпатичної нервової системи:


    - звуження бронхів;



    · Інтегральні центри, що впливають безпосередньо на центри автономної нервової системи , розташовані, починаючи від стовбуру мозку аж до кори головного мозку.

    ·Важливими інтегративними центрами, що забезпечують регуляцію автономних функцій організму, є структури лімбічної системи, зокрема гіпоталамус, який координує діяльність автономної нервової системи та ендокринних залоз при здійсненні регуляції вісцеральних функцій та адаптації організму.







    1. В його склад входять інтегративні центри, що контролюють стан (та інтегрують):





    Гормони гіпофіза
    Гормони гіпоталамуса.
    Ліберини
    Статини.
    Соматотропний
    Соматоліберин
    Соматостатин
    ---
    Адренокортикотропний
    Кортиколіберин
    ---
    Гонадотропний
    Гонадоліберин
    ---
    Пролактин
    Пролактоліберин
    Пролактостатин
    Меланоцито-стимулюючий
    Меланоліберин
    Меланостатин




    Тропні гормони аденогіпофіза (тиреотропний, адренокортикотропний, гонадотропний) стимулюють виділення відповідних гормонів ендокринними залозами організму (щитовидною, кірковим шаром наднирників, статевими).

    Тому, гіпоталамус виступає структурою, що інтегрують гуморальні (ендокринні) механізми регуляції вегетативних функцій.

    Наявність в гіпоталамусі центрів, що інтегрують нервові мехінізми регуляції вегетативних функцій, а також нейросекреторних клітин, дають йому змогу інтегрувати нервові та гуморальні механізми регуляції вегетативних функцій.


    5. Матеріали щодо активації студентів під час проведення лекції (питання, задачі, проблемні ситуації тощо).

    Ситуаційне завданя 1. Для зняття тахікардії в клінічній практиці використовують фармакологічні препарати, що блокують β-адренорецептори (наприклад, пропранолол). Поясніть:

    1) Чому блокада β-адренорецепторів може зняти приступ тахікардії?

    2) Чи можна застосовувати ці препарати на людях, схильних до бронхоспазмів?

    3) Чи можна застосовувати ці препарати за умов зниженого АТ?

    Відповідь: 1) НА, що є медіатором у постгангліонарних закінченнях симпатичних нервів, взаємодіє з β-адренорецепторами міокарда, спричинюючи збільшення ЧСС. Застосування неселективного β-адреноблокатора приводить до зниження ЧСС. 2) Немає. У гладких м’язах бронхів локалізовані β -адренорецептори, активація яких симпатичними нервами призводить до розслаблення м’язів. Відповідно застосування β-адреноблокатора спричинює підвищення тонусу бронхів.

    3) Немає. Застосування β-адреноблокатора спричинює зниження АТ.

    Ситуаційне завдання 2. Для блокування нападів бронхіальної астми, викликаної бронхоспазмом (задуха внаслідок зменшення просвіту бронхів і бронхіол за умов нормальної функції мукоцитів), іноді використовують адреналін. Поясніть: 1) Якими фізіологічними механізмами зумовлений ефект адреналіну в цьому випадку? 2) Чому перш ніж вводити адреналін, у людини слід визначити величину АТ? 3) Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?

    Відповідь: 4. 1) У гладких м’язах бронхів локалізовані β-адренорецептори, активація яких адреналіном призводить до розслаблення м’язів і зняття бронхоспазму. 2) Адреналін викликає збільшення АТ. 3) Може спостерігатися збільшення сили і ЧСС, підвищення рівня глюкози в крові.

    Ситуаційне завдання 3. У практиці «швидкої допомоги» для блокування нападу печінкової коліки, викликаної спазмом жовчовивідних шляхів, використовують речовини, що блокують мускаринові холінорецептори (М-холіноблокатори, наприклад, платифілін). Поясніть: 1) Який фізіологічний механізм зумовлює лікувальний ефект М-холіноблокаторів у цьому випадку? 2) Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?

    Відповідь: 1) Активна моторна діяльність жовчного міхура і жовчовивідних шляхів пов’язана з функ­цією блукаючих нервів. Блокада М-холінорецепторів гладких м’язів викликає тимчасове блокування впливів вагуса, отже, зниження тонусу та моторики жовчовивідних шляхів і самого жовчного міхура.

    2) Супровідними ефектами можуть бути су­хість у роті, зниження перистальтичної активності шлунка і кишечнику, а також нетривале розширення зіниць.
    6. Загальне матеріальне та методичне забезпечення лекції:

    - навчальні приміщення - лекційна аудиторія;

    - обладнання – проектор

    - устаткування – текст лекції

    - ілюстративні матеріали – таблиці, слайди, відеофільм.
    7. Матеріали для самопідготовки студентів:

    А) З теми викладеної лекції (питання, ситуаційні і тестові завдання);

    Питання до самопідготовки студентів до теми лекції:
    Структурні та функціональні відмінності АНС від соматичної.
  • Структурні та функціональні відмінності симпатичної (СНС), парасимпатичної (ПСНС) і метасимпатичної нервової системи (МСНС).
  • Структурно-функціональні особливості вегетативних синапсів.
  • Медіатори вегетативних синапсів. Адрен­ергічні й холінергічні структури.
  • Організація вегетативних центрів.
  • Роль гіпоталамуса і кори великих півкуль в інтеграції функцій організму.
  • Чим представлена еферентна частина вегетативної рефлекторної дуги?
  • Вплив відділів АНС на органи, які вона іннервує.
  • Функціональні особливості АНС у дітей та у людей літнього і старечого віку.

    Ситуаційні завдання до самопідготовки студентів до теми лекції:

    Ситуаційне завдання 1. Під час операцій на органах черевної порожнини за умов загального знеболювання хірурги обов’язково роблять новокаїнізацію брижі, блокуючи в такий спосіб проведення збу­дження нервовими волокнами. Поясніть: 1) З якою метою це робиться? 2) Які рефлекторні вегетативні реакції можуть спостерігатися при механічному подразненні органів черевної порожнини? 3) Намалюйте схему рефлекторної дуги одного з таких вегетативних рефлексів.

    Відповідь: 1) Блокада аферентних нервів, розташованих у брижі, охороняє організм від виникнення небажаних вісцеро-вегетативних рефлексів. 2) Можуть спостерігатися зупинка серця, зміни моторики та секреції різних відділів ШКТ. 3) Схема: рецептори брижі — аферентні волокна блукаючого нерва — ядра блукаючого нерва в довгастому мозку — міокард.

    Ситуаційне завдання 2. Перед операцією під загальним знеболюванням людині серед інших премедикаційних засобів уводять атропін, що є М-холіноблокатором. Поясніть: 1) З якою метою це робиться? 2) Які супровідні фізіологічні ефекти можуть під час цього спостерігатися? 3) Чи може за цих умов змінитися скоротлива функція скелетної мускулатури?

    Відповідь: 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим блокує еферентний вплив блукаючого нерва на діяльність різних органів і відділів ШКТ, усуваючи небажані рефлекторні реакції: наприклад, посилення перистальтики і секреції шлунка, кишечнику. 2) При цьому можуть спостерігатися збільшення ЧСС, сухість у роті й розширення зіниць. 3) Скелетна мускулатура за цих умов залишається інтактною, оскільки там немає М-холінорецепторів.

    Ситуаційне завдання 3. У новонароджених дітей ЧСС сягає 140–150 за 1 хв, тимчасом як у дорослих — 60–80. Відомо, що чим старша дитина, тим більш значне почастішання ритму серцевих скорочень настає після введення атропіну, що є М-холіноблокатором. Поясніть: 1) Чим зумовлене почастішання ритму серцевих скорочень за умов введення атропіну? 2) Якими особливостями регуляції серцевої діяльності зумовлена більш висока ЧСС у дітей і її зменшення в міру дорослішання організму?

    Відповідь: 3. 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим припиняє гальмівні впливи блукаючого нерва на серцеву діяльність. 2) Після народження у дітей переважають механізми симпатичної регуляції ССС. З ростом дитини це переважання стає менш вираженим, тому що поступово зростає тонічне збудження центрів блукаючих нервів. Проявом цього є зменшення з віком ЧСС.
    Тестові завдання до самопідготовки студентів до теми лекції:

    1. Які із зазначених функцій організму не належать до вегетативних?

    A. Травні

    B. Кровообігу

    C. Подиху

    D. Рухові, здійснювані гладкою мускулатурою

    E. Рухові, здійснювані скелетними м’язами
    2. Який з відділів АНС має на той або інший орган завжди строго однотипний вплив?

    A. Парасимпатичний

    B. Симпатичний

    C. Симпатичний та парасимпатичний

    D. Ніякий

    E. Усі відділи
    3. Вставте пропущені слова. Симпатичні нер­ви ... силу скорочень ЧСС, діючи на ... адренорецептори:

    A. Прискорюють … -

    B. Прискорюють ... -

    C. Зменшують ... -

    D. Зменшують ... -

    E. Правильні відповіді A і B
    4. Вставте пропущені слова. Симпатичні нер­ви ... секрецію слини, діючи на ... адренорецептори:

    A. Підсилюють …-

    B. Підсилюють ... -

    C. Гальмують ... -

    D. Гальмують ... -

    E. Правильні відповіді С і D
    5. Укажіть неправильну відповідь. У чому відмінність АНС від соматичної нервової системи?

    A. Локалізація ядер у ЦНС

    B. Різна кількість еферентних нейронів

    C. Сегментарність іннервації на периферії

    D. Малий діаметр нервових волокон

    E. Переривання у периферичних гангліях
    6. У Стародавній Індії підозрюваного в злочині судили «великим судом»: йому пропонували проковтнути жменю сухого рису. Якщо йому це не вдавалося, провина вважалася доведеною. Чому під час хвилювання неможливо проковтнути рис?

    A. Активація ПСНС і зменшення слиновиділення

    B. Активація ПСНС і збільшення слиновиділення

    C. Активація симпатоадреналової системи й посилення слиновиділення

    D. Зменшення кровопостачання слинної за­лози

    E. Активація симпатоадреналової системи і зменшення слиновиділення
    7. ПСНС переважно іннервує органи, що здійс­нюють:

    A. Надходження й акумулювання Е в ор­га­нізмі

    B. Надходження й використання Е організмом

    C. Акумулювання й використання Е

    D. Виняткове використання Е організмом

    E. Надходження, акумулювання і використання Е організмом
    8. Вставте пропущені слова. Нікотин — це ... синапсів АНС:

    A. Блокатор гангліонарних

    B. Блокатор нервово-органних

    C. Активатор гангліонарних

    D. Активатор нервово-органних

    E. Активатор гангліонарних і нервово-органних
    9. Укажіть орган, що іннервується тільки прегангліонарними волокнами СНС:

    A. Шлунок

    B. Серце

    C. Мозкова речовина надниркових залоз

    D. Судини тулуба і кінцівок

    E. Слинні залози
    10. Укажіть ефекти збудження ПСНС:

    A. Збільшення ЧСС

    B. Розширення зіниць

    C. Стимуляція слиновиділення

    D. Гальмування шлункової секреції

    E. Підвищення тонусу судин

    Відповіді: 1.Е, 2.В, 3.В, 4.D, 5.С, 6.Е, 7.А, 8.С, 9.С, 10.С.

    .



    Б) З теми наступної лекції (перелік основних питань, тестові завдання, література).

    Перелік основних питань з теми наступної лекції:
    Структурно-функціональна організація ендокринної системи: ендокринні залози, ендо­кринні клітини, гормони, їх вплив.
  • Фактори гуморальної регуляції, їх характеристика і класифікація.
  • Контур гуморальної регуляції, роль зворотного зв’язку в регуляції функцій.
  • Діяльність ендокринної системи, відмінності від нервової. Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції.
  • Основні механізми дії гормонів, їх життєвий цикл. Рецептори мембран і внутрішньоклітинних рецепторів, вторинні посередники, G-протеїни, їх роль.
  • Регуляція секреції гормонів. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Нейросекрети гіпоталамуса, роль ліберинів і статинів.
  • Функціональний зв’язок гіпоталамуса з гіпофізом.
  • Структурно-функціональна організація гіпофіза. Класифікація його гормонів, їх функції і механізми взаємодії із клітинами органів-мішеней.
  • Роль соматотропного гормону (СТГ) у забезпеченні процесів росту і розвитку.
  • Контур регуляції секреції СТГ, циркадні ритми. Метаболічний вплив СТГ.
  • Соматомедини: інсуліноподібний фактор росту I (ІФР-I), інсуліноподібний фактор росту II (ІФР-II).
  • Щитоподібна залоза, її гормони, механізми дії на клітини органів-мішеней.
  • Вплив гормонів щитоподібної залози на стан психічних функцій, процеси росту і розвитку, метаболічні процеси, стан вісцеральних систем.
  • Перелічіть гормони, які впливають на процеси нормального росту (інсулін, стероїди гонад, кортизол), і поясніть їх роль.

    Тестові завдання з теми наступної лекції:

    1. Які гормони є похідними амінокислот?

    A. Тироксин, трийодтиронін

    B. Адреналін, норадреналін

    C. Дофамін

    D. Мелатонін

    E. Усі перераховані
    2. Яка в середньому кількість гормонів зв’язана зі специфічними білками-переносниками у плазмі крові?

    A. 20 %

    B. 40 %

    C. 80 %

    D. 60 %

    E. 100 %
    3. Яка з нижче перерахованих взаємодій характеризує ультракоротку петлю зворотного зв’язку?

    A. Гіпоталамус–гіпоталамус

    B. Гіпофіз–гіпоталамус

    C. Гіпофіз–гіпофіз

    D. Периферична залоза внутрішньої секреції–гіпоталамус

    E. Гіпофіз–периферична залоза внутрішньої секреції
    4. Яким гормонам більшою мірою властива видова специфічність?

    A. Стероїдним

    B. Білково-пептидним

    C. Похідним амінокислот

    D. Гормонам не властива видова специ­фічність

    E. Видова специфічність не залежить від хімічної природи гормонів
    5. Який із методів кількісного визначення рівня гормонів є найбільш точним і широко використовуваним у клінічній практиці?

    A. Радіоімунологічний

    B. Хроматографічний

    C. Електрофорез у гелі

    D. Фотоелектрокалориметричний

    E. Магніторезонансний
    6. Яка з нижчеперелічених речовин належить до вторинних посередників (месенджерів)?

    A. Циклічний аденозинмонофосфат

    B. Циклічний гуанозинмонофосфат

    C. Інозитолтрифосфат

    D. Іонізований Ca2+ і кальмодулін

    E. Усі перераховані речовини
    7. При збільшенні вмісту глюкокортикоїдів у кровоносному руслі спостерігається зниження виділення аденокортикотропного гормону (АКТГ) аденогіпофізом, що є прикладом:

    A. Позитивного зворотного зв’язку

    B. Негативного зворотного зв’язку

    C. Кінетичної дії

    D. Пускової дії

    E. Реактогенної дії
    8. Мембранний тип рецепції характерний для:

    A. Пептидів і катехоламінів

    B. Стероїдних гормонів

    C. Тиреоїдних гормонів

    D. Глюкокортикоїдів

    E. Усі відповіді правильні
    9. Первинний месенджер є фактором, що:

    A. Забезпечує передачу сигналу від рецептора до конкретних внутрішньоклітинних структур

    B. Активує комплекс гормон-рецептор

    C. Діє на рецептори клітин в органах-мішенях

    D. Викликає дисоціацію молекулярного інгі­бітора

    E. Усі відповіді правильні
    10. У людини добовий діурез 6 л, вміст глюкози в плазмі крові нормальний. Порушення секре­ції якого гормону є причиною цього явища?

    A. Вазопресин

    B. Інсулін

    C. Глюкагон

    D. Кортизол

    E. Окситоцин

    Відповіді:1.E, 2.C, 3.A, 4.B, 5.A, 6.E, 7.B, 8.A, 9.C, 10.А.


    .


    8. Література, яка використана лектором для підготовки лекції.

    Агаджанян Н.А./ Нормальная физиология : [учебник] / Агаджанян Н.А. – ЛитТерра, 2015. – 768 с. - С. 61-68.
  • Брин В. Б. / Нормальная физиология: [учебник] / Брин В. Б. – ГЭОТАР – Медиа, 2014 – 688 с.- С. 69-73.
  • Дегтярев В. П. / Нормальная физиология: типовые тестовые задания / Дегтярев В.П. – ГЭОТАР – Медиа, 2014. – 672 с.- С. 64-71.
  • Куровська В. О. Цікава фізіологія : [навчальний посібник] / В. О. Куровська, Г. І. Ходоровський. – Чернівці : БДМУ, 2013. – 287 с. – С. 54-62.
  • Мороз В. М. / Фізіологія : [підручник] / В. М. Мороз, М. В. Йолтуховський. – Віниця: Нова книга, 2015. – 408 с.- С. 50-58.
  • Судаков К. В. / Атлас динамических схем / Судаков К.В. – ГЭОТАР–Медиа, 2015 – 416 с.- С. 57-62.
  • Фізіологія : [підручник] / [В. Г. Шевчук, В. М. Мороз, С. М. Бєлан та ін ]. – Вінниця: Нова книга, 2015 – 448.с.- С.61-67.
  • Шандра О.А. Фізіологія : [посібник] / О.А. Шандра. - Одеса: Одеський медуніверситет, 2013. – С. 289.- С. 51-62.
  • Moroz V.M. / Physiology : [textbook] / V.M. Moroz, O.A. Shandra. – 2016. – P. 62–74.
  • Боярчук О. Д. Фізіологія (ВНД та вікова) з основами генетики : [навчальний посібник] / О. Д. Боярчук, В. А. Самчук. – Луганськ : ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2014. – 373 с.- С. 65-71.
  • Годун Н. І. Фізіологія вищої нервової діяльності : [навчально–методичний посібник] / Годун Н. І. – Переяслав–Хмельницький : О. М. Лукашевич, 2014. – 158 с.- С. 58-67.
  • Плахтій П. Д. Фізіологія людини. Обмін речовин та енергозабезпечення м'язової діяльності в запитаннях, завданнях і відповідях : [навчальний посібник] / П. Д. Плахтій, Д. П. Плахтій. – Кам'янець–Подільський : Медобори – 2013. – 463 с.- С. 54-68.
  • Попов Ю. В. Старение человека: причины и механизмы / Попов Ю. В. – К. : Сік–груп Україна, 2014. – 167 с.- С. 62-71.
  • Ровний А. С. Фізіологія рухової активності : [підручник] / Ровний А. С., Ровний В. А., Ровна О. О. – Харків : ХНАДУ, 2014. – 343 с.- С. 61-74.
  • Фізіологія людини : навчальний посібник / [ Є. О. Яремко, Л. С. Вовканич, Д. І. Бергтраум та ін.]. – 2–ге вид., доповнене. – Львів : ЛДУФК, 2013. – 207 с. – С. 61-63.
  • Guyton A. Textbook of Medical Physiology / John E. Hall., A. Guyton – [12th International ed.]. – Philadelphia : Saunders Elsevier, 2011. – 1091 p. – P. 105-111.
  • Human Movement, Structure and Function / Nigel Palastanga, Roger Soames. – 6th ed., 2012. – P.87–94.

    Лекцію склала доцент Кащенко О.А. ________________(підпис)


  • перейти в каталог файлов


    связь с админом